<< Главная страница

IЗ ЗБIРКИ ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛIШАЛА



Категории Юрiй Ярмиш ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Рано-вранцi синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снiговi кучугури, на заячi слiди бiля старого пенька. I раптом... дзвiнко заспiвала. Заспiвала й здивувалася: — Чого менi так весело? Адже дерева ще чорнi, зовсiм голi, навiть торiшнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетiла до знайомоï горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночi вiтер позбивав ïх з гiлок, i тепер вони червоними жаринками горiли на снiгу. Синичка смачно поснiдала ягодами й знову заспiвала... — Чого, чого менi так весело сьогоднi? Треба спитати в кого-небудь! I вона полетiла на лiсову галявину. Сьогоднi там був справжнiй пташиний базар. Усi дзвiнко щебетали, свистiли, тьохкали й кружляли над чорною смужкою посеред бiлого снiгу. Синичка глянула на смужку й зрадiла: — Тепер я знаю, знаю, чого менi весело! Сьогоднi сонечко пiднялося вище i народилася чорна таловинка. Я навiть чую, як дзвенить пiд снiгом маленький струмок. Незабаром весна, всюди буде гарно i весело! I тодi синичка полинула високо в небо й заспiвала найкращу пiсеньку, яку тiльки знала: — Цинь-цинь-цинь-цинь!
IЗ ЗБIРКИ ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛIШАЛА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация